Що відрізняє отруйних змій від неотруйних, які живуть на території країни(фото)

14

З отруйних змій в дикій природі України живуть тільки гадюки, їх налічують 5 видів. Мають різне забарвлення та форму тіла, але одну спільну рису: ромбічний малюнок. Це відрізняє їх від неотруйних змій, які живуть на території країни, пише Gazeta.ua(розповідає головний редактор журналу “Станіславський натураліст” біолог Адрій Заморока).

Найрозповсюдженіша в Україні – гадюка звичайна, або живородна. Невелика змія, довжина якої варіює в межах 30-50 см, максимум 60-70 см. Її забарвлення може бути надзвичайно мінливим – від світло-сірого і блакитного, до мідно-червоного та чорного з темним ромбічним малюнком на спині. Звичайними місцями проживання є добре прогріті узлісся, лісові галявини, лісосмуги, порослі чагарником яри і балки, степові схили з чагарниками тощо.

Фото – Гадюка звичайна – найрозповсюдженіша змія України.

Гадюка степова зустрічається на території центральних, східних та південних областей України. За розмірами майже така ж, як і гадюка звичайна – 60-65 см. Передня частина голови ледь-ледь видовжена, її краї припідняті. Забарвлена змія у бурі відтінки з темним ромбічним малюнком на спині. З кожного боку тіла наявно по одному ряду невеликих розмитих плям. Надзвичайно рідко трапляється степова гадюка з темним забарвленням. Живуть змії цього виду у вкритих чагарником степових балках, ярах, заплавах річок, лісосмугах.

На фото – Гадюка степова.

Гадюка Ренарда занесена до Червоної книги, як зникаючий вид. Зустрічається на Слобожанщині та причорноморській низовині. Живе у полиновому степу, балках з чагарником, лісосмугах. Окремі дослідники вважають її підвидом гадюки степової.

На фото – Голова Гадюки Ренарда

Найбільша гадюка України з довжиною тіла в дорослих особин 76-80 см – гадюка Нікольського. Розповсюджена на території південних та східних областей України. Голова велика, ледь випукла, добре відмежована від шиї. Забарвлення чорне з ледь-ледь помітним ромбічним малюнком на спині. Молоді тварини – до 3 років – мають сірувато-буре забарвлення, з віком темніють. Особливою ознакою цього виду є яскраве жовте або помаранчеве забарвлення нижньої сторони кінчика хвоста. Живе на узліссях, лісових галявинах, у лісосмугах з деревами листяних порід, надзвичайно рідко – в соснових.

На фото – Молодий самець гадюки Нікольського.

Гадюка носата – найбільш рідкісна для України, оскільки трапляється лише в окремих місцях у дельті Дунаю. Особливою ознакою є специфічний виріст на кінчику носа завдовжки 3-7 мм. Довжина коливається в межах 60-70 см. Забарвлення варіює – від майже білого з чорним ромбічним малюнком до мідно-червного з таким же малюнком вздовж спини. Живе у порослих лісом та чагарником балках й долинах рік.

На фото – Гадюка носата.

Окрім того, в Україні проживають неотруйні змії. Зокрема, два вида вужів. Вужі звичайні відрізняються від інших змій кольоровими “вухами” – яскраво вираженими мітками на голові, частіше жовтими, але іноді білими чи оранжевими. Завдовжки до метра, великі особини – до 1,5 м. Вуж водяний зазвичай має довжину тіла 80-100 см, може бути до 140 см. Голова плоска, морда загострена. Забарвлення верхньої частини тулуба оливкове різних відтінків, іноді може бути темне, навіть чорне. На спині має численні темні плями, розташовані в шаховому порядку, або вузькі поперечні смуги. На потилиці зазвичай має темну пляму у вигляді латинської букви V, спрямованої вістрям до голови. Зустрічаються особини без малюнку. Жовтих “вушок” позаду голови, як у звичайного вужа, у водяного немає.

На фото – Вуж звичайний.

Мідянки надають перевагу залісеним або сонячним галявинам, сухим лукам і вирубкам в різних типах лісу, уникаючи вологих місць, хоча й добре плавають. Мають сіре, сіро-буре, коричнево-сіре, червоно-буре, мідно-червоне забарвлення спини. На шиї наявні дві смуги або плями, що зливаються на потилиці. Голова зверху одноколірна, або з доволі характерним малюнком у вигляді вирізаної біля очей дуги з ламаною лінією.

На фото – Мідянка

Найбільшими зміями України є полози. Так, довжина полоза жовточеревого сягає 2 м. Змія неотруйна, але відрізняється надзвичайною агресивністю. У випадках наближення ворога не намагається сховатися, а згортається спіраллю, на кшталт отруйної змії, шипить та кидається на супротивника. При цьому здатен стрибати до 1,5-2 м, намагаючись завдати удару в обличчя, проте суттєвої шкоди людині заподіяти не здатен. Живе в степах на півдні України.

Полоз ескулапів (лісовий) живе в західній частині України, в Карпатах, може мати довжину понад 2 м. Спина має оливково-буре, жовтувато-кремове, яскраво-коричневе або сіро-коричневе забарвлення. Деякі лусочки мають білі краї, що створює тонкий сітчастий малюнок. Черево перламутрово-біле, або сіре, у самок часто яєчно-жовте з темними плямами, які іноді зливаються, тоді черево стає чорним.

На фото – Полоз лісовий або Асклепієвий.

Полоз візерунковий живе переважно на території Луганщини та окремих районів суміжних областей. Полоз сарматський полюбляє посушливі місцини, степи, напівпустелі, чагарникові пущі, рідколісся. Хоча веде в основному наземний спосіб життя, вміє лазити по деревах.

Фахівці радять, зустрівши змію, не проявляти агресію. Відступити або зупинитися на місці та дати можливість тварині відповзти.

Фото – ілюстративне.

Передрук матеріалу без гіперпосилання на Intermarium.news заборонений!

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

Источник