Підготовка до весілля йшла повним ходом, свекруха брала участь лише тоді, коли питали її думку. При цьому вона схвалювала і хвалила абсолютно все, що я вибрала. А потім ошелешила, пообіцявши на весілля подарувати нам квартиру, що залишилася їй від бабусі мого майбутнього чоловіка. Я ловила себе на думці, що все занадто ідеально, щоб бути правдою. Та якось Надія Дмитрівна мені прошепотіла: – Ти що, справді думаєш, що я дозволю моєму синові одружитися, з такою, як ти?

15

Я мала виходити заміж, а натомість залишилася біля розбитого корита. До весілля уже все було готово: сукня куплена, ресторан оплачений, гості запрошені.

З своєю свекрухою, Надією Дмитрівною, я познайомилася пів року тому. Перше враження про неї склалося дуже добре, Надія Дмитрівна виявилася красивою, доглянутою, привітною жінкою. Її поведінка щодо мене була просто бездоганною – жодного докору чи зауваження в мою сторону. Я навіть тоді подумала: “Як мені пощастило, що мама мого нареченого виявилася нормальною”. А то подружки такого нарозповідали мені про своїх свекрух. Та, як виявилося, я рано раділа.

Підготовка до весілля йшла повним ходом, свекруха брала участь у ній лише тоді, коли питали її думку. При цьому вона схвалювала і хвалила абсолютно все, що я вибрала. А потім ошелешила, пообіцявши на весілля подарувати нам квартиру, що залишилася їй від бабусі мого майбутнього чоловіка.

Я ловила себе на думці, що все занадто ідеально, щоб бути правдою. Але я гнала цю думку геть.

До весілля залишалося два тижні. В суботу мого нареченого викликали на роботу. А через 10 хвилин мені зателефонувала свекруха. Надія Дмитрівна попросила мене поїхати з нею на дачу, я звичайно ж, погодилася. Ми мали поприбирати ділянку після зими.

– Ти збирайся, через пів години я за тобою заїду. Сина я попередила, що ти зі мною поїдеш, можеш йому не повідомляти, – сказала свекруха і поклала слухавку.

Хоч дача і знаходиться в трьох годинах їзди від міста, ми вирішили переночувати, а в неділю повернутися. У свекрухи будиночок був маленьким, але красивим і доглянутим. Коли я запитала, навіщо решітки на вікнах, свекруха пояснила: – Від злодюжок.

Ми згребли торішнє листя з ділянки, прибрали територію, свекруха ще поралася на грядках, а я готувала вечерю. Коли вечеря була готова, я глянула в вікно і зрозуміла, що свекрухи на дачі немає – її машини не було на вулиці.

Я спробувала вийти з будинку, але зрозуміла, що він замкнений. Я не могла повірити, що свекруха кинула мене в цій глушині. На ранок я почула, що до нашого будинку під’їхав автомобіль. Це був сусід, у якого виявилися ключі від нашого будиночка. Чоловік назвався Павлом і і запропонував мені, підкинути мене до міста.

Я була настільки щаслива, що нарешті вибралася звідти, що не задумалася про щасливе співпадіння з ключем. Виявляється, все це підстроїла свекруха.

В неділю зранку, виснажена і знервована, я забігла в нашу з нареченим квартиру і з порога почала жалітися йому на те, що зі мною зробила його мати. Але свекруха мене випередила – вона вже встигла розповісти сину свою версію.

Вона співчутливо поплескала сина по плечу і сказала:

– Гуляла десь цілу ніч, а тепер мене хоче зробити винною. Так, свекруха – ворог номер один, якого можна звинуватити у всіх гріхах. Сину, ти ж бачив, як добре я ставилася до неї? Клянуся, я б ніколи …

На моє превелике здивування, мій наречений повірив своїй мамі, а не мені.

– Мамо, не хвилюйся, все добре, – сказав він і звернувся до мене: – Ти думаєш, можна ось так провести десь з кимось ніч, а потім прийти і звинувачувати в цьому мою маму? Знаєш що, збирай свої речі і йди, ніякого весілля не буде. Я не збираюся з тобою одружуватися.

Я почала плакати і виправдовуватися, але зрозуміла, що доводити свою правоту абсолютно безглуздо. Я зібрала речі, викликала таксі і вийшла на вулицю.

Вслід за мною вийшла і Надія Дмитрівна. Коли таксі під’їхало, вона взяла мене під руку і прошепотіла:

– Ти що, справді думала, що я дозволю моєму синові одружитися, з такою, як ти? Ти до мого сина навіть близько не підходь, а то я ще й не таке придумаю. Зрозуміла?

Сльози котилися по моїм щокам, я ствердно кивнула і сіла в машину. Моя свекруха виявилася страшною жінкою, яка з легкістю може підставити людину. І зруйнувати чиєсь щастя. Тепер я розуміла, чому вона на все погоджувалася і посміхалася – ще тоді вона добре знала, що не допустить ніякого весілля.

Спочатку я сильно плакала, особливо в суботу, коли мало бути наше весілля. А тепер думаю, може воно й на краще. Не відомо, що б зробила моя свекруха, якби ми з її сином одружилися. Адже вона здатна на багато чого.

Матеріал підготовлено спеціально для інтернет видання УкраїнціСьогодні

Передрук заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Источник