Несподівано чоловік занедужав. Іван був дуже хорошою людиною і, сказати чесно, мені дуже пощастило, що він вибрав саме мене. Я доглядала за ним пів року. Потім я дуже втомилася. Мені важко було фізично і морально. Я знала, що я ще зовсім молода жінка, для чого мені таке життя. І я покинула Івана в біді самого, поїхала закордон з іншим. Та життя там не склалося. Повернулася в село через рік. Я дізналася, що Іван повністю одужав. На крилах я летіла в його хату, та як тільки переступила поріг, побачила жіночий одяг та взуття, але ж то були не мої речі. До мене вийшла жінка

256

Життєві історії

Несподівано чоловік занедужав. Іван був дуже хорошою людиною і, сказати чесно, мені дуже пощастило, що він вибрав саме мене. Я доглядала за ним пів року. Потім я дуже втомилася. Мені важко було фізично і морально. Я знала, що я ще зовсім молода жінка, для чого мені таке життя. І я покинула Івана в біді самого, поїхала закордон з іншим. Та життя там не склалося. Повернулася в село через рік. Я дізналася, що Іван повністю одужав. На крилах я летіла в його хату, та як тільки переступила поріг, побачила жіночий одяг та взуття, але ж то були не мої речі. До мене вийшла жінка

Я хочу розповісти вам свою історію. Але не для того, щоб ви мене засуджували, ні. Я сама себе засуджую, і це найбільша мені кара. Я хочу розповісти вам про свій нелюдський вчинок, що б застерегти кожного, що ніколи не можна відвертатися від рідних вам людей, адже всі ми ходимо під Богом.

Я зустрічалася зі своїм чоловіком Іваном ще зі шкільної парти. Ми завжди були разом – вступили до інституту, потім влаштувалися працювати в одну фірму.

Іван так красиво доглядав за мною. Ми були тоді ще молоді, самі розумієте, що які там статки, грошей у нас було небагато, так і жили від зарплати до зарплати. Але Іван завжди намагався на собі зекономити, щоб щовихідних відвести мене у кафе, кіно, дуже часто купував мені квіти.

Згодом Іван зробив мені пропозицію. Ми одружилися, я була найщасливішою жінкою на світі! А Іван постійно турбувався про мене.

Після трьох років шлюбу почалися проблеми, нам не вдалося мати дітей. Мене це дуже пригнічувало, адже проблема, скоріше за все була в мені. Але Іван сказав, що підтримуватиме мене завжди, йому більше ніхто не потрібний. І, якщо й не буде діток, то він і так буде поруч зі мною найщасливішим чоловіком.

Незабаром у Івана почалися проблеми зі здоров’ям. І,внаслідок цього, у нього пропав зір. Лікарі говорили, що йому потрібен догляд і невідомо, скільки часу займе реабілітація.

Буде він знову бачити чи ні – ніхто не знав.

Перших пів року я всіляко його підтримувала, але потім виснажилася, я втомилася фізично і морально. Подумала, що не хочу так провести все своє життя. І я відгородилася від Івана.

У мене був знайомий – хлопець, закоханий в мене ще з інститутських часів. Він покликав мене до Німеччини.

Я зібрала речі, кинула хворого чоловіка і поїхала в іншу країну. Подумала, що зміна обстановки піде на користь мені.

Що я можу сказати? Серйозних стосунків з новим хлопцем не вийшло. Я його не любила, та й він до мене не ставився як мій Іван і пошкодувала, що пішла від чоловіка. Він у мене був золотою та доброю людиною.

Повернулася в село я через рік. Дізналася, що Іван відновився, до нього повернувся зір, він може жити повноцінним життям.

Я зраділа кинула все і побігла до чоловіка. В коридорі стояло жіноче взуття. Але то було не моє взуття та одяг. Іван зустрів мене дуже холодно, переді мною стояла така близька і така чужа людина. Поряд з ним була жінка.

Він сказав, що б я більше не приходила в дім його дружини. А незабаром вони зіграли весілля, він одружився з медсестрою, яка цей час доглядала за ним, яка весь час була поруч і підтримувала його.

Я до сих пір його люблю, а він навіть розмовляти зі мною не хоче. Я навіть не знаю, що мені робити, як повернути назад чоловіка, як повернути найдорожчу людину?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел