Ми живемо окремо вже шість років. Весілля не плануємо, але це тільки на руку рідні чоловіка. Мої свекри – дуже заможні, але нам зовсім не допомагають. Одного разу мій чоловік узяв з холодильника сосиски, а його мама зробила йому зауваження і сказала покласти їх на місце. Вона сказала, що так як він їх не купував, нічого брати. Я була вражена такою скупістю – у нас в сім’ї так не прийнято

25

Скупі свекри.

У мого цивільного чоловіка дуже заможні батьки, та й інші родичі теж. Вони добре заробляють і ні в чому собі не відмовляють. Купують тільки кращі продукти в дорогих супермаркетах, ходять до косметологів, масажистів, постійно два рази в рік літають відпочивати, взагалі не життя, а казка. За матеріалами

А я ось народилася в простій родині. Тато нас кинув, мама виховувала мене сама. Нещодавно мами не стало, від неї мені у спадок залишилася однокімнатна квартира, правда в старому будинку і зовсім без ремонту нормального. Ось ми з чоловіком і живемо в цій самій квартирі.

Звичайно, така обстановка пригнічує, квартира дуже запущена, вимагає цілковитого ремонту, аж до заміни труб і підлог. Мені немає за що його робити. Я отримую небагато. Мені іноді допомагають родичі, але і цього замало.

Ми з самого початку живемо разом. Спочатку ми тулилися у його батьків. Але там мені часто робили зауваження, що я мало продуктів додому купую або ще щось не так роблю, не допомагаю. Чоловік мій підтакував батькам і не сперечався. В обличчя мені всі посміхалися, а за спиною говорили, що я погана і нероба. Я була готова допомагати, але мені ніхто не міг пояснити, що конкретно я повинна робити.

А з їжею так взагалі для мене ситуація дика … Один раз мій чоловік узяв з холодильника сосиски, а його мама зробила йому зауваження і сказала покласти їх на місце. Вона сказала, що так як він їх не купував, нічого брати. Я була вражена такою скнарістю. У нас в сім’ї так не прийнято! Ми завжди всім ділилися. Я ж коли купую хліб додому, не кажу, щоб вони його не їли.

Потім ми переїхали жити до мене. Чоловік взагалі нічим не допомагає. Якісь гроші мені підкидають тітка і дядько. Вони також хочуть купити мені техніку в квартиру. Але чому мій чоловік так безініціативно до всього ставиться?

Ми живемо окремо вже шість років. Весілля не плануємо, але це тільки на руку його рідні. Вона навіть не думає допомагати своїй дитині. Склалося враження, що вони раді, що його відправили жити до мене …

А ось мати мого чоловіка постійно просить нас про допомогу. Я то сиджу з її молодшою ​​дитиною, то годую домашніх тварин, поки вона гріється на курортах, а чоловік так взагалі на побігеньках, то привези щось, то відвези кудись.

Його мама взагалі часто їздить на відпочинок, витрачає гроші на себе кохану, а нам не допомагає ні морально, ні матеріально. Її влаштовує такий розклад життя, а мені прикро. Складається враження, що мій чоловік нікому з батьків не потрібен. Вони бачте вважають, діти самі повинні заробляти на життя, та ще батькам допомагати.

А як у такому житті молодій сім’ї заробити? Та всім моїм знайомим тільки батьки і допомагають. Подружці – машину купили, інший – ремонт зробили і весілля оплачували, а тут все я …

Я вирішила, що раз нам грошей не дають, то і я зведу спілкування на мінімум, навіщо я тоді буду з чужою дитиною надриватися чи за котом прибирати.

Але у мого чоловіка дуже токсична мати, оскільки я почала її ігнорувати, вона активно перемкнулася на свого сина. Мій чоловік після роботи біжить до неї на перший поклик. Я втомилася від такого ставлення. Може, втікати, поки не пізно.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.


Источник