Чоловік не може зрозуміти, чому я не люблю його дітей від першого шлюбу, якщо я кохаю його. Вчора приходила свекруха, сказала, що я маю робити. Але я навіть до батьків своїх піти не можу, вони мені стали чужі

3

Зараз я зовсім не розумію свого чоловіка і того, що він від мене очікує. Йому чомусь здається, що я повинна любити його дітей від першого шлюбу. І мені щиро важко зрозуміти, що діється у нього в голові, коли він мені це каже. Звичайно, я розумію, що це його діти, у нього до них самі теплі батьківські почуття, але чому я повинна їх любити? Я готова зрідка виховувати їх, якщо того вимагатимуть обставини, але подарувати материнську любов я готова тільки по відношенню до своєї дитини. Я жінка, а материнські почуття просто так не приходять.

Звичайно, я розумію, що, можливо, чоловікам важко це зрозуміти і він вважає мене безсердечним, але інакше ніяк. Адже жінка здатна полюбити тільки власну рідну дитину.

Найцікавіше в цьому те, що я весь час намагалася з ним поговорити. Він начебто слухає і розуміє мене, але його вчинки говорять про зворотне. Виникає відчуття, ніби він не тільки мене не хоче розуміти, а й ніколи не зможе. Адже йому здається, що його діти є прямим продовженням його. Однак це не так. Діти – це не їхні батьки, і їх не можна полюбити просто тому, що ти кохаєш їхнього тата.

Зі мною постійно говорить і повчає мене моя свекруха, мама мого чоловіка, яка чомусь вирішила, що не тільки має право втручатися в наше життя, але і здатна зрозуміти мене. Цій жінці дійсно здається, що якщо вона колись народила, то тепер розуміє всіх людей, у яких виникають проблемами з дітьми. До її порад дуже прислухається чоловік, хоча вони не завжди влучні У мене відчуття, ніби вона спеціально це робить. Не здивуюся, якщо скоро почне приїжджати до нас і ліпити на холодильник записки, в яких будуть її чергові моралі.

Мої батьки мислять приблизно так само, тому я навіть не можу прийти за порадою в власний будинок. Він на час став для мене чужим.

Добре, що хоч мої подруги мене розуміють і намагаються підтримати. Жодна з них навіть натяку не дає на те, щоб я спробувала прийняти цих дітей як своїх рідних. Вони прекрасно мене розуміють і говорять, що полюбити можна тільки власних дітей. У такі важкий життєві моменти я дуже вдячна, що вони у мене є. Адже по суті це єдина підтримка. Так чи інакше, але я щиро вірю, що переконати свого чоловіка в своїй точці зору зараз першочергове завдання. Адже, якщо він цього не зрозуміє, ми не зможемо жити щасливо разом однією сім’єю.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.


Источник